- каральник
- -а, ч.1) Той, хто карає когось за злочин, провину.2) Учасник карального загону, каральної експедиції.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
каральник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Иохвидов, Иосиф Семёнович — Иосиф Семёнович Иохвидов Дата рождения … Википедия
каратель — я, ч. Те саме, що каральник … Український тлумачний словник
усмиритель — я, ч., рідко. Те саме, що каральник … Український тлумачний словник